Тема № 1. Предмет та метод політекономії. 1. Предмет та функції політекономії. 2. Економічні категорії та економічні закони. 3. Методи пізнання економічних явищ та процесів. Економіка – (мистецтво ведення домашнього господарства) 1) господарство певної країни, а також його складові (підприємства, галузі виробництва) або міжнародна економіка; 2) явища економічних відносин між людьми з приводу виробництва, розподілу, обміну і споживання матеріальних благ та послуг. Економічна наука – сфера розумової діяльності людини, функцією якої є пізнання та систематизація об’єктивних знань про закони і принципи розвитку реальної економічної дійсності. Політекономія – наука, що розглядає наступні аспекти: 1) проблеми вибору ресурсів та економічної поведінки людини; 2) шляхи ефективного використання обмежених виробничих ресурсів чи управління ними з метою досягнення максимального задоволення життєвих потреб людей і суспільства; 3) відносини, що виникають між людьми в процесі господарювання. Економічні категорії – абстрактні, логічні, теоретичні поняття, які виражають суттєві властивості економічних явищ і процесів (товар, власність, капітал, прибуток, ринок, попит, заробітна плата, робоча сила). Економічні закони відбивають найсуттєвіші, стійкі, такі, що постійно повторюються, причинно-наслідкові взаємозв’язки і взаємозалежності економічних процесів і явищ. Система економічних законів об‘єднує чотири їх типи: - всезагальні - функціонують у всіх економічних системах (закон зростання потреб, закон економії часу); - загальні - у кількох економічних системах, де існують для них відповідні економічні умови (закони ринкової економіки); - специфічні - функціонують лише в межах однієї економічної системи (закон додаткової вартості); - стадійні - функціонують на окремих стадіях даної економічної системи (становлення, зрілості чи занепаду). Функції політичної економії: 1. Пізнавальна (гносеологічна) - досліджує закономірності економічних процесів і явищ. 2. Методологічна - виступає методологічною базою для цілої системи економічних наук, оскільки розкриває базові поняття, економічні закони, категорії, принципи господарювання, які реалізуються в усіх галузях і сферах людської діяльності. 3. Прогностична – наукове передбачення майбутніх перспектив соціально- економічного розвитку з метою визначення найефективніших способів вирішення змін і проблем в економіці. 4. Практична - наукове обґрунтування економічної політики держави, розробка рекомендацій щодо застосування принципів і методів раціонального господарювання. 5. Виховна (світоглядна) - формування у громадян економічної культури, логіки сучасного економічного мислення, які забезпечують цілісне уявлення про функціонування економіки на національному і загальносвітовому рівнях. Метод політекономії – сукупність прийомів, засобів, принципів та інструментів, за допомогою яких здійснюється дослідження закономірностей і законів розвитку та функціонування економічних систем. Основні методи: 1) філософські (принципи матеріалізму, розвитку, суперечності, відображення, взаємодії); 2) закони діалектики (закони єдності та боротьби протилежностей, кількісно - якісних змін і заперечення); 3) категорії філософії (методи абстракції, синтезу, індукції, дедукції, гіпотеза); 4) закони і категорії політекономії; 5) засоби й методи економічного аналізу; 6) графічні та статистичні. Тема № 2. Виробництво та його фактори 1. Класифікація факторів суспільного виробництва 2. Суспільні потреби, економічні ресурси. Крива виробничих можливостей. 3. Елементи та моделі економічних систем. Метою суспільного виробництва є створення матеріальних та нематеріальних благ, необхідних для існування та розвитку людей.Факторами виробництва є: 1) Робоча сила (особистий фактор виробництва). 2) Предмети праці (речовий фактор виробництва). 3. Засоби праці (речовий фактор виробництва). Робоча сила - сукупність фізичних та інтелектуальних здібностей людини, які вони використовують у процесі праці, це здатність до праці, а робоча сил...
